ПРЕС-РЕЛІЗ

Трилогія «Mein Kampf in Ukraine»

Книга І «Суддя-комуніст»

Моя боротьба в Україні з тюремної камери – сіль цієї трилогії. Я боровся, борюсь і буду боротися з Брехнею і Фальшем, що павутиною пов`язали всі сфери життя суспільства як в Радянському Союзі, так і в Україні.

Трилогія – це публічна сповідь про моє життя, роботу на посаді судді районного, обласного, апеляційного суду, створення судів адміністративної юстиції на Галичині.

У всіх трьох книгах: «Суддя-комуніст», «Суддя-націоналіст», «... Не на життя, а на смерть» – правдива розповідь про судову систему Радянського Союзу та України, українські тюрми і «життя» в них. Трилогія написана на основі конкретних, реальних фактів, судових справ, моєї кримінальної справи, штучно породженої на брехні сексотів КДБ-СБУ на замовлення та за вказівкою найвищих посадовців України.

Українські можновладці, їх опричники в погонах з так званих «правоохоронних» структур в сфабрикованій відносно мене справі, як і в інших резонансних справах, для досягнення своєї мерзенної мети, використовують способи ідеолога німецького фашизму – Брехню і Фальш.

В трилогії я послідовно і детально аргументую методологію боротьби з цими українськими неофашистами. Це і є Mein Kampf in Ukraine...

Назва трилогії не рекламний трюк (мене і без того вже «розрекламували»), а бажання привернути увагу читача серед великого масиву видавничої продукції до суті проблем, що аналізуються в книгах трилогії.

Мова йде про велику Брехню, як основу діяльності влади з тюремно-табірним ухилом у всіх трьох її проявах: законодавчій, виконавчій, а особливо – судовій.

В книгах через призму взаємостосунків влади з народом, резонансних кримінальних справ показано як можна спотворити дійсність. Так, що ніхто і не повірить, що хто-небудь міг би так нагло і лицемірно обдурити людей.

Основним принципом, яким я керувався при написанні книг, – це Правда. В багатьох випадках вона дійсно гірка. І для мене, в тому числі. Комусь вона може не подобатись. Але іншого лікарства від солодкої отрути Брехні – немає!

Сьогодні читачу пропонується перша книга трилогії – «Суддя-комуніст».

В ній багато біографічного. Роботу судді я починав у Радянському і Ленінському районних судах міста Львова саме як комуніст. Як член Комуністичної партії Радянського Союзу. Сама назва цих судів говорить про те, що працювати суддею в них міг лише комуніст.

Книга складається з двох частин.

Перша подана у вигляді розповідей, роздумів, алегорій. Друга – у вигляді моїх статтей, звернень, деяких процесуальних документів із сфабрикованої кримінальної справи.

В книзі я розкриваю процес призначення, умови роботи, побут радянських суддів, чим вони керувались у своїй роботі. Аналізуються причини зверхнього відношення до суддів комуністичних бонзів, повної залежності суддів від партійних рішень, тиску на суд органів радянської влади, відкритої неповаги до суду зі сторони громадян.

З тих років і вкорінився у суддів Страх перед Владою і її васалами. Як його позбутися молодим суддям і чи можливо це в принципі, – також знайдете в книзі.

Мої роздуми в книзі – не пустослів`я. Вони ґрунтуються на величезному досвіді роботи у судовій системі Радянського Союзу та України.

В них погляд колишнього судді, голови апеляційного суду, що проходить тернистим шляхом українських тюрем, етапів, таборів... на проблеми правосуддя сучасної України. Наводяться конкретні поради, пропозиції, а також шляхи відродження правосуддя в Україні.

Як глибоко Брехня і Фальш вкорінились у наших «правоохоронних» органах, судовій системі України, найвищих коридорах Влади, – подано читачу для вдумливого аналізу в другій частині книги.

Так, це не казки, не байки і, навіть, не детективи, що легко ковтаються, а ще легше вивітрюються. Це важка і гірка своєю правдою сповідь.

Як приклад Брехні і Фальшу, в другій частині книги наводяться листи, витяги з рішень судів всіх судових інстанцій України. В них представники українського Лівосуддя умисно приховують антиконституційні дії співробітників СБУ та ГПУ.

Мова йде про свідоме порушення керівництвом, прокурорами, слідчими Генеральної прокуратури України ст. 62 Конституції України. А також про злочинні проникнення в службові приміщення судді, відеознімання, прослуховування, монтаж відзнятих подій.

Моє звернення до журналістів про проведення журналістського розслідування з цього приводу є однією з форм боротьби з великою Брехнею в Україні. Наслідки такого журналістського розслідування можуть стати основою притягнення до криміналу колишніх Президента України, Голови СБУ, Генерального прокурора України та їх опричників.

Закликаю Вас приєднатись до цієї боротьби.

Я не журналіст і не письменник. Я лише проходжу свої тюремні університети і свідомий, що стиль викладу далекий від ідеального. Він кострубатий і жорсткий. Але це Правда! А тому стиль тут ні до чого.

До кінця цього року, маю надію в Бога, буде завершена робота по виданню другої книги – «Суддя-націоналіст». В ній моя робота на посаді судді, заступника голови судової палати обласного суду вже за нової української влади.

Що змінилося в роботі, житті, побуті суддів після розпаду СРСР? Хто і як керував судами? Боротьба, інтриги, життя суддів на прикладі Львівського обласного суду, їх стосунки з владою і людьми.

Третя книга присвячена становленню судів адміністративної юстиції на Західній Україні у її 8-ми областях. Створення Львівського апеляційного адміністративного суду. Бої працівників Львівського апеляційного адміністративного суду з підрозділами української армії за приміщення суду в центрі Львова. Формування окружних (обласних) адмінсудів на Галичині. Фабрикування кримінальної справи за вказівкою найвищих посадовців України, напад на Львівський апеляційний адміністративний суд перевертнів у погонах з ГПУ та СБУ. Як проводилась пропагандистська операція у засобах масової дезінформації. Судові процеси Лівосуддя, боротьба за життя в тюрмах, знущання представниками влади і «правоохоронних» органів над близькими та рідними.

Це тільки частина того масиву матеріалу, який формуватиме третю книгу.

Знаю, яку істерію піднімуть навколо книги істоти, в яких «рило в пушку». Це мені і потрібно. Кращої реклами годі й придумати.

Читайте, аналізуйте, проводьте журналістські розслідування, оприлюднюйте результати.

А головне – пам’ятайте про Фінішну Стрічку. За нею немає жодної Брехні і Фальшу. Вони лише серед нас.

22 серпня 2013 року                                               Ігор Зварич